Яблучний спас

Незадовго до Своєї смерті Ісус Христос разом з учнями Петром, Яковом та Іоанном прийшов на гору Фавор помолитися і показати їм Свою Божественну славу.

Поки Спаситель молився, втомлені учні заснули. А коли прокинулись, побачили, що Ісус преобразився: його обличчя сяяло, мов сонце, поруч стояли пророки Мойсей та Ілля і говорили з Ним. Раптом світла хмара осінила учнів, і з неба почувся голос Бога Отця: «Це є Син мій улюблений, в якому Моє благовоління, Його слухайте!» Учні в страху попадали на землю, а коли піднялися, побачили Христа вже не преображенного, а в звичайному вигляді.

За давньою традицією, у цей день святять яблука, груші, щільники з медом. До Спаса не їли фруктів, особливо жінки, в яких померли діти, й дівчата, що залишилися без матерів. Казали, що коли така жінка з’їсть неосвячене яблуко, то її дитині на тому світі ніхто не викаже ласки.

Повернувшись із церкви, господар з освяченою свічкою обходив пасіку й запрошував родину до столу. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблучним вином, а потім переходили до інших страв.

Господнє Преображення несе всім вірним неземну радість. Мир Вам і Вашим сім'ям!

Вітаємо зі святом - Яблучний Спас!

Якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» Якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»

Дев’ятнадцятого серпня за новим стилем – давнє народне свято – Другий Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила». Триває двотижневий піст – «спасівка», який почався на Маковія. З Маковія починалися також проводи літа.

Замовкали птахи – не чути вже соловейка, зозулі, горлиці, починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь накликає» - каже народна приказка. «Відцвітають рози, падають холодні роси» - вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається перша сівба озимих. Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак. І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими. На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.

Преображення Господнє

Серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу по своїй значимості вважається третім після Різдва та Великодня святом Преображення Господнє або Великий Спас, Другий Спас.

За Біблією в цей день Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на вершину гори. Посеред ночі довкола нараз спалахнуло дивовижне світло: їхній учитель у блаженному сяйві здіймався на небеса. Усі почули голос всевишнього, який повістив, що Ісус є намісник Бога на землі. Саме це і переконало присутніх у надприродній місії Христа - об'єднанні земних і небесних начал. Звідси й назва свята - Преображення Господнє.

Однак у народі свято Спаса має ї світське значення, пов'язане зі святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань, оскільки майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю. Наші далекі пращури також широко відзначали закінчення жниварської пори.

Вітаю Вас зі святом і бажаю міцного здоров'я та незламної віри!