ВІТАЄМО ВСІХ УКРАЇНЦІВ ІЗ ДНЕМ РІДНОЇ МОВИ
За
пропозицією держав-членів ЮНЕСКО Генеральна конференція організації в
листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день рідної мови, який
вперше святкували 21 лютого 2000 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.
Історія свята має трагічний початок. Дата
21 лютого вибрана тому, що саме в цей день в 1952 році загинули п'ять
студентів, які брали участь у демонстрації за надання рідній їм
бенгальський мові статусу державної в тодішньому Пакистані, частина
якого пізніше стала незалежною державою Бангладеш.
За
оцінками фахівців, з 6700 мов, які нині існують на планеті, більшість
перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиліття. Залучення уваги міжнародної спільноти до цієї теми - важливий крок до визнання необхідності захисту різноманіття культур.
За результатами Всеукраїнського перепису населення (2002) 67,5% українських громадян назвали українську мову рідною.
Українська мова впродовж довгого часу витримував жорстокі випробування. Це
і нехтування ним польською владою, і спроба російського царизму
перетворити на «наречие», і Валуєвський та Емський укази про заборону
української мови, і прагнення за радянських часів знищити під приводом
створення «єдиного загальнонаціонального мови» (в СРСР за сімдесят років
загинуло 70 мов ).
Статус державної українська мова вперше отримав з прийнятого 28 жовтня 1989 року Закону України «Про мови в Українській РСР». З отриманням Україною незалежності розпочався процес українського мовного відродження. Цьому
сприяло конституційне закріплення державності української мови та
здійснення низки урядових заходів, спрямованих на піднесення ролі та
авторитету української мови в суспільному житті країни. Стаття 10 Конституції України засвідчує: «Державною мовою в Україні є українська мова».
Але статус української мови як державної є формальним: поки він не зайняв належного місця у сфері культури, освіти і науки. Україна стала домом для багатьох національностей, тому й велике її мовна різноманітність.
«Ми
усвідомлюємо свою відповідальність за мовне розмаїття країни і готові
зробити все для збереження і розвитку культурної самобутності наших
громадян», - йдеться у привітанні Президента України Віктора Ющенка з
нагоди Міжнародного дня рідної мови.
Доля кожного народу органічно сплетена з долею його мови. Історія знає численні приклади того, як із зникненням мови зникає і етнос. Зберігати і плекати рідну мову можуть лише носії мови.
Мова - це історія народу.
В ній відбито все його життя: Наший склад і звичаЇ, і побут З давнини й до нашого життя. Довго ти пригнічувалась, мово, - Промайнув тернистий довгий шлях, Доки стала мовою народу, Що звучить з любов"ю на вустах. Мово моя рідна, материнська! Ти співуча, ніжна і близька. Хай же дух незгасний український У житті нас завжди зігріва. Процвітай же, мово калинова, І тобі не в"янути в віках: Мелодійна українська мова - Чарівний, навік коштовний скарб.
Сьогодні день української писемності та мови
Вже одинадцятий рік поспіль ми відзначаємо цей день.
Нетлінним скарбом століть, що передається з покоління в покоління є
національна мова та літературу. Неоціненна її роль у становленні та
збереженні нації. Особливо це стосується багатостраждального нашого
народу, який чи не лише завдяки мові та вірі вцілів у буревіях історії
на світовій політичній та й географічній картах. Здавалося б, що
сьогодні у незалежній державі українській мові нічого не загрожує.
Натомість, на жаль, і сьогодні актуальні тези, підтримані Іваном
Франком у статті «Програма молодих українців» : „Народ, що не має
письменства на рідній мові, не становить і нації. Тим дбаємо про те,
щоб українська мова запанувала скрізь на Вкраїні: в родині, в усяких
справах, як приватних, так і загальносуспільних, у громаді, у
літературі і навіть у зносинах з усіма іншими народами, що живуть на
Україні. Так кожен з нас, свідомих Українців, має промовляти в родині,
в товаристві і взагалі скрізь, де його зрозуміють, по-українському.
Виховуючи своїх дітей, кожен свідомий Українець повинен вживати
української мови викладової з початку ученя, а як дитина піде до
офіціяльної школи, вчити її української мови, історії, літератури,
вдома окремо, щоб діти наші були вже стихійними Українцями”.
Щасливий з того, що мовна проблема не стоїть у нашому
краї, що завдяки таким регіонам, як наше Тернопілля, дорогі краяни,
мова не лише вціліла у складні часи полонізації, та русифікації, а й
розвивалась і розвивається далі.
Та все ж особливо хочу звернутися до молодих.
Пам’ятаймо, що мова — живий організм, вона живе за своїми законами, а
тому треба у чистоті берегти цей нетлінний дар, найважливішу прикмету,
«що найважливіше виявляє внутрішній зміст національний.
Зі святом, дорогі краяни, любімо, плекаймо, збагачуймо рідну мову!
Шановні друзі!
Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято
української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й
залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом,
у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.
Як море починається з річки, так українське слово – з
писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця,
шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось
під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка,
удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М.
Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Сучасний світ знає, що державність мови є
універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це
важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.
Вітаю вас, дорогі друзі, з міжнародним днем рідної
мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам,
добра, нових здобутків в ім’я України!
Дорогі друзі, вітаю Вас з міжнародним днем рідної мови!
Мова є безпосереднім виразником єдності кожної
спільноти. Бажаю всім успіхів, не зупинятися на досягнутому і
залишатися відкритими перед світом, зберігаючи водночас власну
культурну самобутність та невичерпне розмаїття українського слова.
Сьогодні Міжнародний день рідної мови.
Мова стосується кожної людини, адже науково доведено,
що від мови залежить і мислення. У країнах світу люди різняться за
своїм менталітетом та світоглядом не тільки через традиції та релігійні
переконання, а і в значній мірі завдяки мові, якою вони розмовляють, а
відповідно і думають.
Давайте побажаємо один одному всього найкращого, і будемо чемно ставитись до рідної мови, особливо якщо ця мова власного народу. Шановні мешканці міста!
Від себе особисто та від імені міської ради дозвольте щиро привітати всіх з Днем української писемності та мови!
День української писемності і мови, як свято
духовності українського народу запроваджено Указом Президента України у
1992 році на знак затвердження великого національного надбання,
коштовного скарбу, який поєднує досвід, мрії і надії мільйонів людей,
подвижників українського слова.
Культура і мова об’єднані в царині духовних цінностей
кожної людини і всього суспільства. Мовна культура як складова культури
і як одна з її форм є першою ознакою культури людини, що в наш час є
особливо значущим і актуальним, а також допомагає молодій державі в
нелегкій справі духовного відродження української нації.
Така важлива функція мови в суспільстві і в Україні
зокрема, а також розширення сфери функціонування української мови,
вживання її як державної мови в Україні висунули невідкладне завдання:
значно поглибити знання з української мови серед громадян держави,
повернути українській мові роль творця духовного світу людини.
За рішенням ЮНЕСКО 21-го лютого всі народи Землі
відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого
існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли
кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу
Мова - це найбільший скарб народу. Це саме той інструмент, який єднає людей однієї нації, робить їх єдиним цілим.
Вітаю усіх з цим святом, і бажаю ніколи не забувати
рідної мови, адже чим більше на землі буде мов, тим різноманітнішим
буде й життя на нашій планеті!
|