Витоки Дня Матері мають релігійний характер, оскільки за церковним календарем місяць травень посвячується Пречистій Діві Марії – Матері Божій. Розуміючи велику виховну і просвітницьку роль поезії, пісні, свідомі свого покликання священичого і національного, настоятелі парафій плекали і втілювали в життя ідею просвітництва через залучення і заохочення прихожан до хорів, самодіяльних театрів, (невід’ємною частиною яких було музичне виконавство), товариств "Просвіти” та ін. Так поступово у культурно-мистецьке життя української громадськості ввійшло святкування Дня Матері вже як дня подяки і Божій Матері, і матері Україні та рідній мамі. До цього свята, яке відзначалося у другу неділю травня, найбільше готувалися діти, (звичайно ж, з допомогою вчителів чи священиків), створюючи власні літературно-музичні композиції. Відтак, малі локальні святкування на парафіях переносились на сцену, виростали до масштабів святкових концертів. Але на довгі 50 років це свято було забуте. На заміну прийшло святкування Міжнародного дня жінки, яке, однак, не несло в собі тої високої ідеї духовності.

В історії Свята матері є ще й інша сторінка - вона пов’язана з далеким 1908 роком. Саме тоді в Америці молода жінка Анна Джервіс запропонувала на законодавчому рівні ввести День матері. А в 1928 році в Канаді почала відзначати цей день і Спілка українок Канади, а потім з 1929 року свято провадилось в Галичині. І зараз найбільш широко шанування матері в цей день має місце у Західній Україні. Але все більшає коло людей, які поздоровляють свої матусь та бабусь у Міжнародний День матері у всій нашій Батьківщині.

На законодавчому рівні святкування Дня матері в Україні встановлено Указом Президента від 10.05.1999 № 489/99 у другу неділю травня. В зв’язку з чим ця давня традиція сьогодні набуває нового звучання.

Матеріал надісланий позаштатною кореспонденткою сайту Лілією Дмитренко