ВІТАЄМО ВСІХ УКРАЇНЦІВ ІЗ ДНЕМ РІДНОЇ МОВИ

---

За пропозицією держав-членів ЮНЕСКО Генеральна конференція організації в листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день рідної мови, який вперше святкували 21 лютого 2000 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Історія свята має трагічний початок. Дата 21 лютого вибрана тому, що саме в цей день в 1952 році загинули п'ять студентів, які брали участь у демонстрації за надання рідній їм бенгальський мові статусу державної в тодішньому Пакистані, частина якого пізніше стала незалежною державою Бангладеш.

За оцінками фахівців, з 6700 мов, які нині існують на планеті, більшість перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиліття. Залучення уваги міжнародної спільноти до цієї теми - важливий крок до визнання необхідності захисту різноманіття культур.
 
За результатами Всеукраїнського перепису населення (2002) 67,5% українських громадян назвали українську мову рідною.

Українська мова впродовж довгого часу витримував жорстокі випробування. Це і нехтування ним польською владою, і спроба російського царизму перетворити на «наречие», і Валуєвський та Емський укази про заборону української мови, і прагнення за радянських часів знищити під приводом створення «єдиного загальнонаціонального мови» (в СРСР за сімдесят років загинуло 70 мов ).

Статус державної українська мова вперше отримав з прийнятого 28 жовтня 1989 року Закону України «Про мови в Українській РСР». З отриманням Україною незалежності розпочався процес українського мовного відродження. Цьому сприяло конституційне закріплення державності української мови та здійснення низки урядових заходів, спрямованих на піднесення ролі та авторитету української мови в суспільному житті країни. Стаття 10 Конституції України засвідчує: «Державною мовою в Україні є українська мова».

Але статус української мови як державної є формальним: поки він не зайняв належного місця у сфері культури, освіти і науки. Україна стала домом для багатьох національностей, тому й велике її мовна різноманітність.

«Ми усвідомлюємо свою відповідальність за мовне розмаїття країни і готові зробити все для збереження і розвитку культурної самобутності наших громадян», - йдеться у привітанні Президента України Віктора Ющенка з нагоди Міжнародного дня рідної мови.

Доля кожного народу органічно сплетена з долею його мови. Історія знає численні приклади того, як із зникненням мови зникає і етнос. Зберігати і плекати рідну мову можуть лише носії мови.

---

Мова - це історія народу.

В ній відбито все його життя:
Наший склад і звичаЇ, і побут
З давнини й до нашого життя.
Довго ти пригнічувалась, мово, -
Промайнув тернистий довгий шлях,
Доки стала мовою народу,
Що звучить з любов"ю на вустах.
Мово моя рідна, материнська!
Ти співуча, ніжна і близька.
Хай же дух незгасний український
У житті нас завжди зігріва.
Процвітай же, мово калинова,
І тобі не в"янути в віках:
Мелодійна українська мова -
Чарівний, навік коштовний скарб.

Сьогодні день української писемності та мови

Вже одинадцятий рік поспіль ми відзначаємо цей день. Нетлінним скарбом століть, що передається з покоління в покоління є національна мова та літературу. Неоціненна її роль у становленні та збереженні нації. Особливо це стосується багатостраждального нашого народу, який чи не лише завдяки мові та вірі вцілів у буревіях історії на світовій політичній та й географічній картах. Здавалося б, що сьогодні у незалежній державі українській мові нічого не загрожує. Натомість, на жаль, і сьогодні актуальні тези, підтримані Іваном Франком у статті «Програма молодих українців» : „Народ, що не має письменства на рідній мові, не становить і нації. Тим дбаємо про те, щоб українська мова запанувала скрізь на Вкраїні: в родині, в усяких справах, як приватних, так і загальносуспільних, у громаді, у літературі і навіть у зносинах з усіма іншими народами, що живуть на Україні. Так кожен з нас, свідомих Українців, має промовляти в родині, в товаристві і взагалі скрізь, де його зрозуміють, по-українському. Виховуючи своїх дітей, кожен свідомий Українець повинен вживати української мови викладової з початку ученя, а як дитина піде до офіціяльної школи, вчити її української мови, історії, літератури, вдома окремо, щоб діти наші були вже стихійними Українцями”.

Щасливий з того, що мовна проблема не стоїть у нашому краї, що завдяки таким регіонам, як наше Тернопілля, дорогі краяни, мова не лише вціліла у складні часи полонізації, та русифікації, а й розвивалась і розвивається далі.

Та все ж особливо хочу звернутися до молодих. Пам’ятаймо, що мова — живий організм, вона живе за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний дар, найважливішу прикмету, «що найважливіше виявляє внутрішній зміст національний.

Зі святом, дорогі краяни, любімо, плекаймо, збагачуймо рідну мову!

Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.

Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.

Вітаю вас, дорогі друзі, з міжнародним днем рідної мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України!

Мова є безпосереднім виразником єдності кожної спільноти. Бажаю всім успіхів, не зупинятися на досягнутому і залишатися відкритими перед світом, зберігаючи водночас власну культурну самобутність та невичерпне розмаїття українського слова.

Мова стосується кожної людини, адже науково доведено, що від мови залежить і мислення. У країнах світу люди різняться за своїм менталітетом та світоглядом не тільки через традиції та релігійні переконання, а і в значній мірі завдяки мові, якою вони розмовляють, а відповідно і думають.

Давайте побажаємо один одному всього найкращого, і будемо чемно ставитись до рідної мови, особливо якщо ця мова власного народу.

Шановні мешканці міста!

Від себе особисто та від імені міської ради дозвольте щиро привітати всіх з Днем української писемності та мови!

День української писемності і мови, як свято духовності українського народу запроваджено Указом Президента України у 1992 році на знак затвердження великого національного надбання, коштовного скарбу, який поєднує досвід, мрії і надії мільйонів людей, подвижників українського слова.

Культура і мова об’єднані в царині духовних цінностей кожної людини і всього суспільства. Мовна культура як складова культури і як одна з її форм є першою ознакою культури людини, що в наш час є особливо значущим і актуальним, а також допомагає молодій державі в нелегкій справі духовного відродження української нації.

Така важлива функція мови в суспільстві і в Україні зокрема, а також розширення сфери функціонування української мови, вживання її як державної мови в Україні висунули невідкладне завдання: значно поглибити знання з української мови серед громадян держави, повернути українській мові роль творця духовного світу людини.

Мова - це найбільший скарб народу. Це саме той інструмент, який єднає людей однієї нації, робить їх єдиним цілим.

Вітаю усіх з цим святом, і бажаю ніколи не забувати рідної мови, адже чим більше на землі буде мов, тим різноманітнішим буде й життя на нашій планеті!