Професійне свято мобілізаційного працівника України пов'язане з
датою 12 вересня 1992, коли було створене Управління мобілізації і
комплектування Головного штабу Збройних Сил України. 14 вересня 1993 воно було переформовано в Головне організаційно-мобілізаційне управління (Гому).
З
огляду на вагомість мобілізаційних органів всіх рівнів, важливість
мобілізаційної, організаційно-штатною, обліково-призовної роботи та
комплектування військ особовим складом, а також планування
матеріально-технічного забезпечення мобілізаційних заходів, міністр
оборони України 22 серпня 2000 року видав наказ «Про встановлення Дня
мобілізаційного працівника» .
За
роки незалежності України мобілізаційні органи української армії
безпосередньо брали участь у підготовці понад 80 законів і великої
кількості інших нормативно-правових актів.
Зокрема,
з питань комплектування армії було вирішено, що, починаючи з весняного
призову 2000 комплектування армії буде здійснюватися за територіальним
принципом (раніше воно відбувалося за екстериторіального принципом). На
Україні ввели змішаний принцип комплектування Збройних Сил: близько 40%
призовників стали проходити військову службу в межах тієї області, з
якої вони призивалися, близько 22% - в суміжних областях.
Близько
30% призовників були направлені у навчальні частини та підрозділи, і
після закінчення навчання повернулися у військові частини, дислоковані в
областях, звідки вони призивалися або в суміжні регіони, і тільки
близько 8% призовників стали проходити строкову військову службу в інших
(несуміжних) областях .
